Екскурсію провела Оксана Усиченко – постійний член «Паломницького клубу».












Володимир Дворяшин «По-перше, мене зігріла атмосфера відкритості і щирості всіх, хто брав участь у мандрівці. По-друге, справжня знахідка нашого гіда Оксани, - не лише розповідати про об’єкти, а наводити уривки з літературних творів, які пов’язані з ними. Найбільше мені запам’яталося описання балу, який відбувався у будівлі Купецького зібрання (сучасна Київська Філармонія). Подібні атмосферні дрібниці дуже прикрашають екскурсію, і фактично, надають їй додатковий вимір».



Олена Ткаченко: «Я не вперше слухаю Оксану на цьому маршруті, але їй вдається кожного разу збагатити розповідь новими історіями. Ми спілкувались лише три години, але я відчуваю, що в Оксани залишилось стільки матеріалу, що його достатньо, аби пройти цим маршрутом ще раз. І маршрут знову буде неповторним та цікавим!»



Неоніла Ворсіна, заступник директора Паломницького Центру УПЦ: «Якби у мене була необхідність надавати формальну оцінку екскурсії – я поставила б Оксані, як екскурсоводу, найвищий бал. Але, найцінніший результат мандрівки – це позитивний настрій, який неможливо виміряти у балах. Зокрема Оксана досягла цього настрою використанням поезії і навіть музичних творів, які 
лунали просто під час прогулянки. Ми отримали неймовірне задоволення!»



Ірина Доценко-Лугова: «Перед нами промайнула доля багатьох киян – наших попередників. Серед них люди різноманітних професій і
статусів – купці, інженери, художники, військові, селяни. За допомогою Оксани ми сьогодні ніби прожили багато різних життів. Долі цих людей дуже різні. Але об’єднує їх той факт, що всі вони любили Київ. Завдяки їм Київ став саме тим містом, яке ми знаємо. Сподіваюсь, що ми навчимось любити Київ так само, як це робили наші попередники».




Світлана Зуєва: «Для мене найцінніше у сьогоднішній подорожі – атмосфера зустрічі старих друзів. А ще, я – корінна киянка – почула сьогодні багато захоплюючих історії. Вони всі мають «людське обличчя», тобто кожна окрема з них – ніби коротка побутова сцена, незначний уривок з життя людини. Але саме в цьому їхня цінність. Ми відчуваємо, що сьогодні кияни так само радіють, плачуть,  моляться. Як і двісті років тому, людей хвилюють ті ж самі проблеми. І це дарує відчуття безперервності часу і історії нашого міста!»