Україна
Афон
Велика Британія
Греція
Грузія
Естонія
Єгіпет
Ізраїль
Йорданія
Іспанія
Італія
Кіпр
Латвія
Литва
Люксембург
Мальта 
Німеччина
Польща
Португалія
Румунія
Сербія
Синай
США
Турція
Франція
Чорногорія
Єрусалим – що можна ще сказати?
В нім просто треба побувати,
Вдихнути його п'янкого напою…
Не віриться, що це було зі мною!
***
Дарунок долі цей мій переліт
В Землю Святу, Обітовану.
Мені відкрито безкінечний світ,
Я відчуваю радість незрівнянну!
***
В Святій Землі я – в Палестині!
Тільки від назв - так трепетно в душі…
По Йорданській ми мандруємо долині,
Й самі в думках рифмуються вірші.
***
***
Дамаські ворота і навкруг оливи -
До замку казкового наче прийшли…
Ранкового міста дзвінкі переливи,
І душу і серце наскрізь пройняли.
***
Ось перші кроки по Святій Землі…
Йдемо по «Vio deloroso»…
Є відчуття – піщинки ми малі,
Дощі століть які змивають косо.
***
В полоні вуличок тісненьких,
Крамнички, лавки, - а де ж неба вись?
Базару східного гул звуків не тихеньких,
В якийсь чарівний колорит злились…
***
***
Я в Віфлеємі сонце зустрічаю –
Ця фраза в серці томно так щемить…
Спасибі, Господи, Тебе я возхваляю,
За відчуття, за неповторну мить!
***
До Назарету шлях наш, в Галілею,
Там де дитинство Господа пройшло,
З Землі Святої в чарівну лілею,
Давидове коріння проросло.
***
Ранкові дзвони Назарету
На службу кличуть всіх мирян.
Нема великого секрету,
Що тут для них це звичний стан.
Цей дух пронизує наскрізь
Куточки міста всі навколо,
Де Діві Благовіщеням колись,
Прийшло від Гавриїла Боже слово.
***
Над Галілейським морем ластівки літають,
І гладь води під сонечком блищить.
Лад’ї казкові мимо пропливають –
Захоплююча, неповторна мить!
***
Я омила стопи в Галілейському морі,
Перламутрові мушлі у руки взяла.
Безкінечна хвала Божій волі,
Що мене в ці краї привела!
***
Гора Спокуси – Боже мій!
Сподобив побувать на ній…
Ми ж спокушаємось щодня,
І йдемо цим світом навмання.
***
***
Іудейська пустеля вздовж Мертвого моря,
Де Кумрани, мов свідки із давніх давен.
Людських бід і страждань, невичерпного горя,
Міст Содома й Гоморра і тисяч імен…
***
Не зна ніхто про мить кінця,
Ні грішний люд, ні Божий син…
Моливсь про чашу до Отця,
В поту кровавім Сам, Один…
***
Долина Кедрону – дика пустеля,
Монахів – аскетів давня оселя.
Фортеця для духу ці Божі місця.
В круг гори і скелі – нема їм кінця…
***
***
Ворота Судні на Голгофу,
На лобне місце привели…
Здригалось тіло від важкого кроку,
А плечі тяжкий хрест несли…
Ось Він упав знесилений, спіткнувся,..
Краплини крові від тернового вінця…
І до жінок єрусалимських так звернувся:
«Не плачте, дщері, ви за Мене,
За себе плачте й ваше дитинча!»
***
Страсна дорога – 1200 кроків,
Кроків - страшних страждань Христа…
Людська жорстокість не бере уроків,
Не завжди зборює любов і доброта.
***
***
В Храмі Господньому Кувуклія стоїть,
Навкруг свічки, свічки, лампади…
Така щемлива, неповторна мить,..
Зібрать думки для Божої поради -
Весь плач душі за рідних, за дітей,
Й свої гріхи щоб вимолить за раз…
Проходять сотні, тисячі людей,
Мільйони слів, молитв і фраз,
До Бога звернених в благанні
І в покаянні за гріхи,
Не зовсім в усвідомленім проханні,
Й надії, що пробачаться борги,
Які і ми повинні пробачати,
І не копити гніву у серця…
Заступницею нам є Божа Мати,
І Син Ісус Небесного Отця!
***
***
Нічним Єрусалимом йшла на службу Божу,
Йшла на всеношну, на Возжвиження Хреста…
Світили зорі в пору ту погожу,
Навколо тиша, вулиця пуста…
Лиш лункість кроків, серця стук,
Цю тишу ночі порушали,
Слухом ловився кожен звук,
А очі темряву вбирали…
І несказанна благодать
Усе єство переповняла,
Хотілось цілий світ обнять,
В любові Божій я літала!
***
***
Велич пустелі, вся її краса,
Наче застиглої в мовчанні,
Коли сльозиною роса,
Блищить в ранковому світанні.
Де гори хвилями встають,
Прорізані стрімким потоком,
Який віки проторує свій путь,
До моря лине крок за кроком.
В пустелі кам’янистих гір,
Усіяній печерами й ходами,
В безмежну даль наскільки вхопить зір,
Жили пустельники віками.
Тут Лаври Сави й Хозевітів,
Молитвеників за весь світ,
Вплелись в вінок духовних квітів,
Найкращий християнства цвіт!
***
***
Генисаретське озеро і Мертве море,
Єднає стрічка Йордану…
В однім кінці – пустеля, горе,
Сіллю земля лікує рану…
А в Галілеї – сонце і краса,
Прозорість прісних хвиль і буйство трав…
Душа людська, немов роса,
Яку Господь ось тут зібрав.
У цих краях ходив Ісус,
Людські гріхи крізь себе пропускав,
Спасіння нашого Обрус,
Дорогу в вічність людству дав.
І Йордан змива гріхи,
Що з первородства ми несемо,
Ах скільки ж накопилось за віки? -
Лиш морю Мертвому відомо!
***
***
Капернаум у Галілеї…
В Апостольському храмі благодать.
Рожеві куполи його, немов лілеї,
На фоні гладі голубої височать.
Тут кам’янисті до води підходи,
І райські кущі на подвір’ї храму.
З плетіння виноградного проходи,
Колони, арки, входи в браму.
Араукарії незнаної краси,
І смокви чудернадські і розлогі,
На диннім дереві плоди…
Білі хрести над куполами строгі.
Це зараз так… Але колись –
Велике місто процвітало,
Шляхи торгові тут сплелись,
Імперське воїнство стояло.
У місті цім Ісус пророкував,
Повчав і зцілював нужденних.
«Містом Його» - народ прозвав,
Де слухав проповіді на горі Блаженних.
***
***
Край дивний і чарівний Галілея!
В обрамленні величних гір,
Немов духм’яна, трепетна лілея,
Подих захоплює, вражає зір.
Долини плодоносні і багаті,
Садів і виноградників краї,
Столітні евкаліпти – велети крислаті,
Й фонтани пальм – салют Святій Землі!
Лариса Алексеевна.
Лариса Алексеевна.